Технологія отримання рідкоземельних наноматеріалів

www.epomaterial.com
В даний час як виробництво, так і застосування наноматеріалів привертають увагу з різних країн. Нанотехнології Китаю продовжують прогресувати, і промислове або пробне виробництво успішно здійснюється нанорозмірними SiO2, TiO2, Al2O3, ZnO2, Fe2O3 та іншими порошковими матеріалами. Однак поточний процес виробництва та висока вартість виробництва є його фатальною слабкістю, яка вплине на широке застосування наноматеріалів. Тому необхідно постійне вдосконалення.

Завдяки особливій електронній структурі та великому атомному радіусу рідкоземельних елементів їхні хімічні властивості сильно відрізняються від інших елементів. Таким чином, метод отримання та технологія подальшої обробки рідкоземельних нанооксидів також відрізняються від інших елементів. До основних методів дослідження відносяться:

1. Метод осадження: включаючи осадження щавлевою кислотою, осадження карбонатом, осадження гідроксидом, гомогенне осадження, осадження комплексоутворення тощо. Найбільшою особливістю цього методу є те, що розчин швидко утворюється, його легко контролювати, обладнання просте та може виробляти продукти високої чистоти. Але його важко фільтрувати і легко агрегувати.

2. Гідротермальний метод: прискорення та посилення реакції гідролізу іонів за умов високої температури та тиску та формування диспергованих нанокристалічних ядер. Цей метод дозволяє отримати нанометрові порошки з рівномірною дисперсією та вузьким розподілом частинок за розмірами, але він вимагає обладнання для високої температури та високого тиску, яке є дорогим і небезпечним у експлуатації.

3. гелевий метод: це важливий метод для отримання неорганічних матеріалів і відіграє значну роль у неорганічному синтезі. При низькій температурі металоорганічні сполуки або органічні комплекси можуть утворювати золь шляхом полімеризації або гідролізу та утворювати гель за певних умов. Подальша термічна обробка може виробляти ультратонку рисову локшину з більшою питомою поверхнею та кращою дисперсією. Цей метод можна проводити в м’яких умовах, що призводить до отримання порошку з більшою площею поверхні та кращою здатністю до диспергування. Однак час реакції тривалий і займає кілька днів, що ускладнює виконання вимог індустріалізації.

4. Твердофазний метод: високотемпературне розкладання здійснюється за допомогою твердих сполук або проміжних твердофазних реакцій. Наприклад, рідкоземельний нітрат і щавлеву кислоту змішують за допомогою твердофазного кульового помелу з утворенням проміжного продукту рідкоземельного оксалату, який потім розкладають при високій температурі з отриманням ультрадисперсного порошку. Цей метод має високу ефективність реакції, просте обладнання та легкість в експлуатації, але отриманий порошок має неправильну морфологію та погану однорідність.

Ці методи не є унікальними і можуть бути не повністю застосовними до індустріалізації. Існує також багато методів отримання, таких як метод органічної мікроемульсії, алкоголіз тощо.

Щоб отримати додаткову інформацію, зв’яжіться з нами

sales@epomaterial.com


Час публікації: 06 квітня 2023 р