Наразі як виробництво, так і застосування наноматеріалів привертають увагу різних країн. Нанотехнології Китаю продовжують прогресувати, і промислове виробництво або пробне виробництво нанорозмірних SiO2, TiO2, Al2O3, ZnO2, Fe2O3 та інших порошкових матеріалів було успішно здійснено. Однак, сучасний виробничий процес та висока вартість виробництва є його фатальною слабкістю, що вплине на широке застосування наноматеріалів. Тому необхідне постійне вдосконалення.
Через особливу електронну структуру та великий атомний радіус рідкоземельних елементів, їхні хімічні властивості дуже відрізняються від інших елементів. Тому метод отримання та технологія подальшої обробки нанооксидів рідкоземельних елементів також відрізняються від інших елементів. Основні методи дослідження включають:
1. Метод осадження: включаючи осадження щавлевою кислотою, осадження карбонатом, осадження гідроксидом, гомогенне осадження, комплексоутворення тощо. Найбільшою особливістю цього методу є те, що розчин швидко утворює зародки, ним легко керувати, обладнання просте та може виробляти продукти високої чистоти. Але його важко фільтрувати та легко агрегувати.
2. Гідротермальний метод: Прискорює та посилює реакцію гідролізу іонів за умов високої температури та тиску, а також утворює дисперсні нанокристалічні зародки. Цей метод дозволяє отримувати нанометричні порошки з рівномірною дисперсією та вузьким розподілом розмірів частинок, але вимагає обладнання для високої температури та високого тиску, що є дорогим та небезпечним в експлуатації.
3. гелевий метод: це важливий метод отримання неорганічних матеріалів, який відіграє значну роль у неорганічному синтезі. За низької температури металоорганічні сполуки або органічні комплекси можуть утворювати золь шляхом полімеризації або гідролізу, а за певних умов – гель. Подальша термічна обробка може призвести до отримання надтонкої рисової локшини з більшою питомою поверхнею та кращою дисперсністю. Цей метод можна проводити за м’яких умов, що призводить до отримання порошку з більшою площею поверхні та кращою диспергованістю. Однак час реакції є тривалим і займає кілька днів, що ускладнює виконання вимог промисловості.
4. Твердофазний метод: високотемпературне розкладання здійснюється за допомогою твердих сполук або проміжних твердофазних реакцій. Наприклад, нітрат рідкоземельних елементів та щавлеву кислоту змішують за допомогою кульового млина твердої фази з утворенням проміжного продукту оксалату рідкоземельних елементів, який потім розкладають за високої температури для отримання ультрадисперсного порошку. Цей метод має високу ефективність реакції, просте обладнання та легкість в експлуатації, але отриманий порошок має нерегулярну морфологію та погану однорідність.
Ці методи не є унікальними та можуть бути не повністю застосовними для промисловості. Існує також багато методів приготування, таких як метод органічної мікроемульсії, алкоголіз тощо.
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, зв'яжіться з нами
sales@epomaterial.com
Час публікації: 06 квітня 2023 р.