Оксид диспрозію (хімічна формула Dy₂O₃) – це сполука, що складається з диспрозію та кисню. Нижче наведено детальний вступ до оксиду диспрозію:
Хімічні властивості
Зовнішній вигляд:білий кристалічний порошок.
Розчинність:нерозчинний у воді, але розчинний у кислоті та етанолі.
Магнетизм:має сильний магнетизм.
Стабільність:легко поглинає вуглекислий газ з повітря та частково перетворюється на карбонат диспрозію.
Короткий вступ
| Назва продукту | Оксид диспрозію |
| Номер Кас | 1308-87-8 |
| Чистота | 2N 5（Dy2O3/REO≥ 99,5 %）3N （Dy2O3/REO≥ 99,9 %）4N （Dy2O3/REO≥ 99,99 %） |
| MF | Dy2O3 |
| Молекулярна маса | 373,00 |
| Щільність | 7,81 г/см3 |
| Температура плавлення | 2408°C |
| Температура кипіння | 3900℃ |
| Зовнішній вигляд | Білий порошок |
| Розчинність | Нерозчинний у воді, помірно розчинний у сильних мінеральних кислотах |
| Багатомовний | DysprosiumOxid, Oxyde De Dysprosium, Oxido Del Disprosio |
| Інше ім'я | Диспрозію(ІІІ) оксид,Диспрозія |
| Код ТН ЗС | 2846901500 |
| Бренд | Епоха |
Спосіб приготування
Існує багато методів отримання оксиду диспрозію, серед яких найпоширенішими є хімічний та фізичний методи. Хімічний метод в основному включає метод окислення та метод осадження. Обидва методи включають хімічну реакцію. Контролюючи умови реакції та співвідношення сировини, можна отримати оксид диспрозію високої чистоти. Фізичний метод в основному включає метод вакуумного випаровування та метод розпилення, які підходять для отримання високочистих плівок або покриттів оксиду диспрозію.
У хімічному методі одним з найпоширеніших методів отримання є метод окислення. Він генерує оксид диспрозію шляхом реакції металевого диспрозію або солі диспрозію з окислювачем. Цей метод простий і легкий в експлуатації, а також низьковитратний, але під час процесу отримання можуть утворюватися шкідливі гази та стічні води, з якими необхідно правильно поводитися. Метод осадження полягає в реакції розчину солі диспрозію з осаджувачем для утворення осаду, а потім отримання оксиду диспрозію шляхом фільтрування, промивання, сушіння та інших етапів. Оксид диспрозію, отриманий цим методом, має вищу чистоту, але процес отримання є складнішим.
У фізичному методі, метод вакуумного випаровування та метод розпилення є ефективними методами отримання високочистих плівок або покриттів з оксиду диспрозію. Метод вакуумного випаровування полягає в нагріванні джерела диспрозію в умовах вакууму для його випаровування та осадження на підкладці з утворенням тонкої плівки. Плівка, отримана цим методом, має високу чистоту та хорошу якість, але вартість обладнання висока. Метод розпилення використовує високоенергетичні частинки для бомбардування матеріалу мішені з диспрозію, завдяки чому поверхневі атоми розпилюються та осідають на підкладці з утворенням тонкої плівки. Плівка, отримана цим методом, має добру однорідність та міцну адгезію, але процес приготування є складнішим.
Використання
Оксид диспрозію має широкий спектр застосування, включаючи головним чином такі аспекти:
Магнітні матеріали:Оксид диспрозію можна використовувати для отримання гігантських магнітострикційних сплавів (таких як залізо-тербійовий сплав диспрозію), а також магнітних носіїв інформації тощо.
Атомна промисловість:Завдяки великому поперечному перерізу захоплення нейтронів, оксид диспрозію може бути використаний для вимірювання енергетичного спектру нейтронів або як поглинач нейтронів у матеріалах керування ядерними реакторами.
Поле освітлення:Оксид диспрозію є важливою сировиною для виробництва нових джерел світла – диспрозієвих ламп. Диспрозієві лампи мають такі характеристики, як висока яскравість, висока колірна температура, малий розмір, стабільна дуга тощо, і широко використовуються у виробництві фільмів та телебачення, а також у промисловому освітленні.
Інші застосування:Оксид диспрозію також може бути використаний як активатор люмінофора, добавка до постійного магніту NdFeB, лазерний кристал тощо.
Ринкова ситуація
Моя країна є великим виробником та експортером оксиду диспрозію. Завдяки постійній оптимізації процесу отримання, виробництво оксиду диспрозію розвивається в напрямку нано-, ультратонкого помелу, високого ступеня очищення та захисту навколишнього середовища.
Безпека
Оксид диспрозію зазвичай упаковують у двошарові поліетиленові пластикові пакети з гарячим пресуванням, захищені зовнішніми картонними коробками, та зберігають у вентильованих та сухих складських приміщеннях. Під час зберігання та транспортування слід звертати увагу на вологостійкість та уникати пошкодження упаковки.
Чим нано-оксид диспрозію відрізняється від традиційного оксиду диспрозію?
Порівняно з традиційним оксидом диспрозію, нанооксид диспрозію має суттєві відмінності у фізичних, хімічних та прикладних властивостях, які головним чином відображаються в наступних аспектах:
1. Розмір частинок та питома площа поверхні
Нано-оксид диспрозіюРозмір частинок зазвичай становить від 1 до 100 нанометрів, з надзвичайно високою питомою площею поверхні (наприклад, 30 м²/г), високим атомним співвідношенням поверхні та сильною поверхневою активністю.
Традиційний оксид диспрозію: Розмір частинок більший, зазвичай на мікронному рівні, з меншою питомою площею поверхні та нижчою поверхневою активністю.
2. Фізичні властивості
Оптичні властивості: Нано-оксид диспрозію: Він має вищий показник заломлення та відбивну здатність, а також демонструє чудові оптичні властивості. Його можна використовувати в оптичних сенсорах, спектрометрах та інших галузях.
Традиційний оксид диспрозію: оптичні властивості головним чином відображаються у високому показнику заломлення та низьких втратах на розсіювання, але він не такий видатний, як нанооксид диспрозію в оптичних застосуваннях.
Магнітні властивості: Нанооксид диспрозію: Завдяки високій питомій площі поверхні та поверхневій активності, нанооксид диспрозію демонструє вищу магнітну чутливість та селективність у магнетизмі, і може бути використаний для магнітної візуалізації високої роздільної здатності та магнітного зберігання.
Традиційний оксид диспрозію: має сильний магнетизм, але магнітна реакція не така значна, як у нанооксиду диспрозію.
3. Хімічні властивості
Реакційна здатність: Нанооксид диспрозію: має вищу хімічну реакційну здатність, може ефективніше адсорбувати молекули реагентів та прискорювати швидкість хімічної реакції, тому він демонструє вищу активність у каталізі та хімічних реакціях.
Традиційний оксид диспрозію: має високу хімічну стабільність та відносно низьку реакційну здатність.
4. Галузі застосування
Нанооксид диспрозію: використовується в магнітних матеріалах, таких як магнітні накопичувачі та магнітні сепаратори.
В оптичній галузі його можна використовувати для високоточних пристроїв, таких як лазери та датчики.
Як добавка для високопродуктивних постійних магнітів NdFeB.
Традиційний оксид диспрозію: в основному використовується для отримання металевого диспрозію, скляних добавок, магнітооптичних пам'ятних матеріалів тощо.
5. Спосіб приготування
Нанооксид диспрозію: зазвичай готується сольвотермічним методом, методом лужного розчинника та іншими технологіями, що дозволяє точно контролювати розмір та морфологію частинок.
Традиційний оксид диспрозію: здебільшого отримують хімічними методами (такими як метод окислення, метод осадження) або фізичними методами (такими як метод вакуумного випаровування, метод розпилення)
Час публікації: 20 січня 2025 р.